Освітня  програма

Міжлиманського ліцею

Усатівської сільської ради 

Одеського району 

Одеської області

на 2021/2022 

навчальний рік

СХВАЛЕНО

на засіданні педагогічної ради Міжлиманського ЗЗСО І-ІІІ ступенів

 від 31.08.2021  протокол № 8 

ЗМІСТ

І. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

1.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

      Освітня програма Міжлиманського ЗЗСО І-ІІІ ступенів Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області  (далі – Освітня програма Закладу) розроблена відповідно закону України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», крім того:

- наказу МОН України №268 від 21.03.2018  «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти», розробленої під керівництвом О. Я. Савченко; зі змінами наказу МОН України від 08.10.2019 №1272

-   наказу МОН України від 21.03.2018 №268,  зі змінами від 08.10.2019 №1273  «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 3-4-х класів закладів загальної середньої освіти»,

5-9-і класи

• Постанови  Кабінету Міністрів України від 23.11.2011№ 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» (для 5-9-х класів) зі змінами № 538 від 07.08.2013
  № 143 від 26.02.2020};

• наказу Міністерства освіти і науки України  від 20.04.2018 № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»;

10-11-і класи

• Постанови  Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» зі змінами № 538 від 07.08.2013
  № 143 від 26.02.2020};

• наказу Міністерства освіти і науки України  від 20.04. 2018 № 408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня».

Освітня програма Закладу визначає:

• рівні освіти;

• режим роботи;

• вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття освіти;

• загальний обсяг навчального навантаження, розподіл на тиждень,

• орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів,

факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також

логічної послідовності їх вивчення;

• очікувані результати навчання здобувачів освіти;

• оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти;

• навчання за наскрізними лініями;

• форми та методи організації освітнього процесу;

• освітні галузі та навчальні програми;

• опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Освітню програму Закладу побудовано із урахуванням таких принципів:

• дитиноцентрованості і природовідповідності;

• узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

• науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

• наступності і перспективності навчання;

• взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

• логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

• можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

• творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

• адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів здобувачів освіти.

Програма втілює в життя основні положення компетентнісного підходу та розпочинає процес формування ключових компетентностей:

• вільне володіння рідною мовою, що передбачає уміння усно й письмово висловлювати свої думки;

• здатність спілкування рідною (у разі відмінності від державної мови) та іноземними мовами, що передбачає можливість розуміти прості висловлювання, спілкуватись у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

• математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей у навколишньому світі;

•  компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій. що передбачають формування допитливості, прагнення шукати, пропонувати нові ідеї;

• інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей;

• екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення ощадного використання природних ресурсів, дотримання правил природоохоронної поведінки;

• інформаційно-комунікативна компетентність, що передбачає опанування основою використання цифрової грамотності для розвитку і спілкування;

• навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання;

• громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя;

• культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості;

• підприємливість та фінансова грамотність що передбачають готовність брати відповідальність за власні рішення вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей.

Освітня програма Закладу та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті Закладу.

1.2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДУ

Міжлиманський ЗЗСО І-ІІІ ступенів Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області (далі Заклад)  у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України "Про освіту", "Про повну загальну середню освіту", іншими законодавчими актами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерством освіти і  науки України, інших центральних органів виконавчої влади,  Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, іншими нормативно-правовими актами, Статутом ліцею.

Головною метою Міжлиманського ЗЗСО І-ІІІ ступенів   є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності. 

        Головними завданнями Міжлиманського ЗЗСО І-ІІІ ступенів   є:

-  забезпечення реалізації права громадян на повну загальну середню освіту;

-   виховання громадянина України;

- виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;

- формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення;

 - виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;

 - розвиток особистості учня, його здібностей і обдаровань, наукового світогляду;

 - реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

- виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів;

- генерація нових знань та розвиток відчуття соціальної справедливості;

- створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство.

Саме виховання компетентної, відповідальної за своє життя людини і є головним завданням  школи.

          Міжлиманський ЗЗСО І-ІІІ ступенів несе відповідальність перед  суспільством і державою за:

- безпечні умови освітньої діяльності;

- дотримання державних стандартів освіти;

- дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності, у тому числі зобов’язань за міжнародними угодами;

- дотримання фінансової дисципліни.

 Міжлиманський ЗЗСО І-ІІІ ступенів    забезпечує інклюзивну освіту (за потребою) як систему освітніх послуг, зокрема: адаптує чи модифікує  навчальні програми та плани, фізичне середовище, методи та форми навчання, використовує існуючі в громаді ресурси, залучає батьків, співпрацює з фахівцями для надання спеціальних послуг відповідно до різних освітніх потреб дітей, створює позитивний клімат у шкільному середовищі. 

   У відповідності до чинного законодавства загальноосвітній навчальний заклад здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм трьох ступенів освіти:

I ступінь - початкова загальна освіта;

II ступінь - базова загальна освіта;

III ступінь - середня (повна) загальна освіта.

Призначення кожного ступеня навчання визначається Типовим положенням про загальноосвітній навчальний заклад та окреслено у відповідних  Типових освітніх програмах.

        Основними  засобами досягнення мети, виконання  завдань та реалізації призначення Закладу є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм.

Освітні програми, реалізовані в школі, спрямовані на: 

• формування в учнів сучасної наукової картини світу;

• виховання працьовитості, любові до природи;

• розвиток в учнів національної самосвідомості;

• формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;

• інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;

• рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;

• виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей населення регіону, України та інших народів в умовах багатонаціональної держави;

• формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення.

Досягнення мети, тим самим призначення школи, забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, визначених Законом України «Про освіту»:

• вільне володіння державною мовою;

• здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;

• математична компетентність;

• компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

• інноваційність;

• екологічна компетентність;

• інформаційно-комунікаційна компетентність;

• навчання впродовж життя;

• громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

• культурна компетентність;

• підприємливість та фінансова грамотність;

• інші компетентності, передбачені  Державним стандартом освіти.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Дана Освітня програма створена  на 2021-2022 навчальний рік  відповідно до статті 33 Закону України «Про освіту», прийнятого 05.09.2017, що набув чинності 28.09.2017,  постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 №87, Постанови КМУ «Про затвердження Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку та учнів» від 13.09.2017 № 684, наказів МОН:

«Про затвердження Положення про інституційну форму здобуття загальної середньої освіти» від 23.04.2019 № 536, Наказів МОН: «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти» від 16.04.2018 № 367 «Про затвердження Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу» від

 14 .07.2015 № 762 (у редакції наказу МОН від 08.05.2019 № 621), листа МОН «Щодо окремих питань переведення учнів закладу загальної середньої освіти до наступного класу» від 22.07.2019 № 1/9-471,  «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» від 15.08.2011 № 872

    З урахуванням поетапного переходу закладів освіти на здійснення діяльності за новим Державним стандартом у 2021/2022 навчальному році освітня програма закладу освіти може розроблятися на основі: для 1-2 класів – Державного стандарту початкової освіти (2018), типових освітніх програм (наказ МОН від 08.10.2019 № 1272); для 3 класів – Державного стандарту початкової освіти (2018), типових освітніх програм (наказ МОН від 08.10.2019 № 1273); для 4 класів – Державного стандарту початкової загальної освіти (2011), типових освітніх програм (наказ МОН від 20.04.2018 № 407). У 5-11 класах закладів загальної середньої освіти освітній процес здійснюватиметься відповідно до таких типових освітніх програм: «Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», затверджена наказом МОН від 20.04.2018 № 405; 2 «Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня», затверджена наказом МОН від 20.04.2018 № 408 (у редакції наказу МОН від 28.11.2019 №1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 № 464).

Освітня програма складена на 2021-2022 навчальний рік  і затверджена  рішенням педагогічної ради   (протокол № 8 від 31.08.2021р. ).

Освітня програма визначає: 

                                                  1.3.1.РІВНІ ОСВІТИ

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли: 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

4-й клас у початковій школі є випускним. Він закінчується проведенням державної підсумкової атестації навчальних досягнень випускників, найчастіше з української мови або мови навчання, читання та математики. Зміст, форми, порядок і терміни проведення атестації щорічно визначаються й затверджуються Міністерством освіти і науки України.

Базова загальна середня освіта окреслює підходи до планування й організації Закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

 Основна школа (5-9 класи) дає базову загальну середню освіту, що є фундаментом загальноосвітньої підготовки всіх школярів, формує в них готовність до вибору і реалізації форми подальшого одержання освіти та профілю навчання. На цьому етапі в Закладі для учнів створюються умови для самостійного і більш глибокого вивчення окремих предметів, які мають важливе значення для подальшого вибору закладу освіти старшої школи (ліцею, гімназії, професійно-технічного училища, закладу освіти І—II рівня акредитації тощо) за рахунок організації  допрофільного навчання, яке базується на введенні додаткових  годин для вивчення  окремих предметів,  факультативних годин. 

Контроль за відповідністю освітнього рівня учнів (вихованців), які закінчили загальноосвітній заклад освіти ІІ ступеня, здійснюється шляхом їхньої державної підсумкової атестації. Зміст, форми, порядок і терміни проведення атестації визначаються і щорічно затверджуються Міністерством освіти і науки України.
Здобувачам освіти, які закінчили основну школу (9-й клас), видається свідоцтво про базову загальну середню освіту та додаток до свідоцтва, в якому зазначаються отримані бали за навчальні досягнення. За відмінні успіхи в навчанні випускникам видається свідоцтво про базову загальну середню освіту з відзнакою.

Випускникам 9-х класів, які не атестовані хоча б з одного предмета, видається табель успішності. Учні, які не отримали документи про освіту, можуть продовжити навчання екстерном.

Свідоцтво про базову загальну середню освіту дає право на вступ до школи III ступеня, професійно-технічного закладу освіти, закладу вищої освіти I-II рівня акредитації.

Повна загальна середня освіта (профільна освіта) окреслює підходи до планування й організації Закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

Старша школа (10-11 класи) є останнім етапом одержання повної загальної середньої освіти, на якому в свідомості учнів формується цілісна картина світу. Випускники старшої школи володіють способами пізнавальної та комунікативної діяльності, умінням одержувати інформацію з різних джерел і самостійно опрацьовувати її, застосовувати набуті знання в повсякденному житті.

Навчання у старшій школі переважно є профільним. Його профільність визначається з урахуванням освітніх потреб учнів, кадрових можливостей і матеріальної бази школи, соціально-культурного й виробничого середовища, перспектив здобуття подальшої освіти випускниками школи. Профільне вивчення ряду предметів забезпечує належний рівень підготовки випускників школи до вступу у заклади вищої освіти. У Закладі профільність навчання може бути реалізована  в окремих класах (10-11).

У старшій школі зміст освіти і вимоги до його засвоєння диференціюються за трьома рівнями:

Після закінчення 11-го класу (старшої школи) та здобуття повної загальної середньої освіти проводиться випуск учнів. Як правило, вік випускників становить 16-17 років.

Здобувачам освіти, які закінчили 11-й клас і пройшли державну підсумкову атестацію, видається атестат про повну загальну середню освіту. Випускники, які мають високі досягнення у навчанні, нагороджуються золотою медаллю – «За високі досягнення у навчанні» або срібною – «За досягнення у навчанні» та отримують атестат про повну загальну середню освіту з відзнакою. Разом із атестатом видається додаток до нього, де зазначаються досягнення учнів у навчанні в балах. Випускникам 11-х класів, які не атестовані хоча б з одного предмета, видається табель успішності, в якому з таких предметів робиться запис «не атестований(на)». Після закінчення школи випускники пишуть Зовнішнє незалежне оцінювання з предметів, які вимагаються при вступі до закладу вищої освіти. Предмети варіюються самим ЗВО, згідно з вимогами до вступу.

 Випускники, що отримали повну загальну середню освіту, мають право на вступ до будь-якого закладу вищої освіти.

1.3.2. РЕЖИМ РОБОТИ

    Заклад  працює за  п’ятиденним  робочим  тижнем, в режимі двозмінного навчання. Вихідні  дні  -  субота  і  неділя.

     Мова навчання – українська та російська.

Режим роботи закладу регламентується розкладом навчальних занять, позаурочної діяльності  відповідно до вимог ДсанПіН 5.5.2.008-01.

У Міжлиманському ЗЗСО І-ІІІ ступенів у 2021/2022 навчальному році орієнтовно навчатиметься  343 учні. 

Навчальний процес організовано таким чином:

     7.40 – 8.10   –  підвіз здобувачів освіти до заклад і їх зустріч черговими                      вчителями  та класними керівниками;

 8.15 -  14.40  – навчальні заняття для 1-3, 5-11 класів;

 15.05 - 16.15 – навчання учнів 4-х класів у ІІ зміну;

 з 14:50 -  заняття факультативів, гуртків   за окремим розкладом;               

          Індивідуальні заняття, факультативи, гуртки працюють з перервою  після  навчальних занять(згідно з  графіком, затвердженим директором закладу).

Заклад забезпечує оптимальні умови для інтеграції основної та додаткової освіти, відпочинку, проектно-дослідницької діяльності та екскурсійно-краєзнавчої роботи.

ї д Навчальні заняття в закладі у 2021/2022 навчальному році організовуються за семестровою системою:

І семестр з 1 вересня по 24 грудня 2021 року;

осінні канікули з 25  по 31 жовтня 2021 року;
зимові канікули з 25  грудня 2021 року по 9 січня 2022 року;

ІІ семестр з 10 січня по 07 червня 2022 року;

весняні канікули з 28 березня  по 04 квітня 2022 року.

Здобувачі освіти 9 та 11 класів складають ДПА за окремим графіком.

Орієнтовно:

4 клас – травень;

9 клас – червень;

11 клас – травень-червень (додаткова сесія – липень)

   З урахуванням місцевих особливостей та кліматичних умов, карантинних вимог рішенням педагогічної ради, за погодженням із відділом освіти, молоді та спорту Усатівської сільської ради, можуть змінюватись структура навчального року та графік канікул.

ІІ. ВИМОГИ  ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧИНАТИ ЗДОБУТТЯ ОСВІТИ ЗА ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮ 

Початкова освіта здобувається відповідно до Закону України «Про освіту», як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року.

Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Основна школа (5-9 класи) дає базову загальну середню освіту, що є фундаментом загальноосвітньої підготовки всіх школярів, формує в них готовність до вибору і реалізації форми подальшого одержання освіти та профілю навчання. На цьому етапі в Міжлиманському ЗЗСО І-ІІІ ступенів  для учнів створюються умови для самостійного і більш глибокого вивчення окремих предметів, які мають важливе значення для подальшого вибору закладу освіти старшої школи (ліцею, гімназії, професійно-технічного училища, закладу освіти І—II рівня акредитації тощо). 

Діти, які здобули початкову освіту, на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року. 

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Умови навчання в основній школі, як правило, відрізняються від початкової: запроваджуються нові предмети, змінюються вчительський і учнівський колективи, режим навчання.

Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Старша школа (10-11 класи) є останнім етапом одержання повної загальної середньої освіти, на якому в свідомості учнів формується цілісна картина світу. Випускники старшої школи володіють способами пізнавальної та комунікативної діяльності, умінням одержувати інформацію з різних джерел і самостійно опрацьовувати її, застосовувати набуті знання в повсякденному житті.  

Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

Навчання у старшій школі переважно є профільним. Його профільність визначається з урахуванням освітніх потреб учнів, кадрових можливостей і матеріальної бази школи, соціально-культурного й виробничого середовища, перспектив здобуття подальшої освіти випускниками закладу. Профільне вивчення ряду предметів забезпечує належний рівень підготовки випускників школи до вступу у заклади вищої освіти. 

У старшій школі зміст освіти і вимоги до його засвоєння диференціюються за трьома рівнями:

ІІІ ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

 І ступінь

ПОЧАТКОВА ОСВІТА

Вступ 

Освітня програма початкової освіти (далі освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації Першотравневого ліцею  початкової освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти. 

Освітня програма І ступеня (початкова освіта) розроблена на виконання:

Закону України «Про освіту»(2145-VIII )(Прийняття від 05.09.2017. Набрання чинності 28.09.2017) {Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 2657-VIII від 18.12.2018, ВВР, 2019, № 5, ст.33
№ 2661-VIII від 20.12.2018, ВВР, 2019, № 5, ст.35
№ 2704-VIII від 25.04.2019, ВВР, 2019, № 21, ст.81
№ 2745-VIII від 06.06.2019, ВВР, 2019, № 30, ст.119
№ 392-IX від 18.12.2019, ВВР, 2020, № 24, ст.170
№ 463-IX від 16.01.2020
№ 540-IX від 30.03.2020, ВВР, 2020, № 18, ст.123
№ 725-IX від 18.06.2020}

Для 1-4-х класів:

       ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

Загальний обсяг годин:

для 1-х класах 805 годин/навчальний рік

для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік, 

для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік, 

для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік. 

Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей 

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах кожного предмету зокрема.

Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей 

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах кожного предмету зокрема.

У початковій школі не здійснюватиметься поділ класів на групи за відсутності певної кількості дітей при вивченні іноземних мов, інформатики відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517 зі змінами – лист МОН України №1\9-322 від 18.05.2018 ).

       Відповідно до визначених у Державному стандарті цілей початкової освіти, Програму розроблено з метою нормативного забезпечення гармонійного розвитку та виховання особистості дитини для застосування набутого досвіду в навчальних і життєвих ситуаціях та закладання основ її особистісного зростання на наступному рівні освіти.          Відповідно до мети визначено стратегічні завдання, на виконання яких спрямовано Програму: 

     становлення особистості дитини, її духовний, психічний, соціальний, фізичний розвиток, розвиток пізнавальних здібностей;    

      морально-етичне, громадянське, патріотичне, естетичне, трудове, екологічне виховання дитини;

     формування цілісного наукового образу світу; 

     формування позитивного емоційно-ціннісного ставлення дитини до самої себе, родини, громади, школи й навчання;

    психолого-педагогічна адаптація дитини до шкільного життя;                                формування ключових і предметних компетентностей;

   формування культури міжособистісної взаємодії у різних формах і видах діяльності;

 формування здатності до самовираження, зміни власної поведінки відповідно до потреб стійкого розвитку (соціально-правової, екологічно доцільної і здоров’язбережувальної та безпечної) у різних життєвих ситуаціях.

      Мету й стратегічні завдання конкретизовано у пояснювальних записках до предметів вивчення, з урахуванням потенціалу реалізації засобами кожного з них. 

      Програму розроблено на певних принципах і підходах. Зокрема, на принципах гуманізації (який є системоутворювальним), прогностичності, розвитку, цілісності; на таких підходах, як особистісний, діяльнісний, компетентнісний, інтегративний, системний. Тож, Програма закладає основи для побудови освітнього процесу як системи на засадах гуманної педагогіки, із особистісною орієнтацією навчання, а відповідно й інтегративним підходом до структурування його змісту, діяльнісним – до організації та компетентнісним – до визначення освітніх результатів.     Побудову освітнього процесу як системи уможливлює врахування у Програмі наступності й перспективності дошкільної та початкової освіти, а також взаємозв’язок між цілями та результатами навчання із відповідним визначенням його змісту.

      Особистісній орієнтації навчання сприятиме урахування у Програмі вікових і психологічних особливостей учнів 6-10 років (зокрема цілісності сприймання світу й процесів пізнання, провідних стилів навчальної діяльності, соціальної активності), що простежується у доступності й відповідності їхнім інтересам та запитам змісту.      Інтегративний підхід у Програмі є дидактичним інструментом урахування вікових особливостей учнів 6-10 років і відкриває можливості для презентації змісту зі встановленням як внутрішньо- і міжпредметних зв’язків, так і інтегрованих предметів/курсів. Інтегративний підхід до побудови Програми простежується на міжпредметному рівні завдяки синхронізації термінологічного поля усіх навчальних програм та приведення мови програми до тієї, якою мають послуговуватись учителі та учні в кожному класі, підходів до структурування програм кожного предмета (побудовані концентрично). Це дозволило запобігти дублюванню змісту в різних предметах вивчення, неузгодженості термінологічного поля та створити умови для підвищення пізнавального інтересу учнів. 

     Побудова програми на діяльнісних засадах сприятиме підвищенню практичної спрямованості опанування змісту освіти. Водночас забезпечуватиме якісно новий рівень процесу виявлення результатів навчання завдяки конкретизації навчальних дій учнів, як складників ключових і предметних компетентностей. Зміна знаннєвих орієнтирів навчання на діяльнісні простежуються й в орієнтовній тематиці досліджень, практичних робіт, навчальних проєктів. 

      Відповідно до Закону України «Про освіту» (п. 1 ст. 32) Програма містить: вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою; перелік освітніх компонентів та їх логічну послідовність; загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання; форми організації освітнього процесу; опис та інструменти системи внутрішньошкільного забезпечення якості освіти; вимоги до закладів загальної середньої освіти, які обиратимуть Програму.

       1. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за Програмою.     Відповідно до чинного законодавства України зарахування дітей до закладів загальної середньої освіти, які працюватимуть за Програмою, здійснюють на безконкурсній основі. До 1 класу вступають діти, яким станом на 1 вересня виповнилось 6-7 років. До 2, 3, 4 класів (у разі переходу дитини з одного закладу загальної середньої освіти, де навчання було організовано за іншою освітньою програмою, до того закладу освіти, який реалізовує Програму) зараховують тих, хто завершив навчання у 1, 2, 3 класах відповідно за будь-якою чинною освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти. 

2. Перелік освітніх компонентів та їх логічна послідовність.

    Програму структуровано у два блоки. У першому блоці очікувані результати окреслено за циклами навчання відповідно до визначених Державним стандартом початкової освіти обов’язкових результатів кожної освітньої галузі. У другому блоці очікувані результати окреслено по класах відповідно до предметів вивчення. У цьому блоці, ґрунтуючись на засадах діяльнісного та особистісного підходів, структурування змісту здійснено за провідними стилями навчальної діяльності учнів: логіко-математичним, вербально-лінгвістичним, моторнорухливим, натуралістичним, музично-ритмічним.

      Зважаючи на зазначене та з огляду на окреслені цілі та завдання визначено шість предметів вивчення. Зокрема, освітні галузі «Природнича», «Громадянська та історична», «Соціальна і зров’язбережувальна» реалізують через інтегрований предмет всесвіт. Цей предмет забезпечує організацію навчальної діяльності учнів за таким провідним стилем, як натуралістичний. 

    Освітню галузь «Мовно-літературна» та вербально-лінгвістичний стиль діяльності з урахуванням вікових особливостей учнів реалізують через предмети українська мова (мова навчання), англійська мова (мова вивчення).

    Освітні галузі «Математична», «Технологічна» і «Мистецька» у 1-2 класах реалізують через інтегрований предмет математика. Інтеграція зазначених освітніх галузей спрямована як на формування математичної компетентності, так і умінь застосовувати набутий математичний досвід під час «втілення творчого задуму в готовий виріб» та досліджувати математичні процеси і явища під час виготовлення виробів; експериментувати з ритмами, рухами, лініями, формами під час створення певних образів. Освітню галузь «Математична» у 3-4 класах реалізуєть через предмет математика. Тож інтегрований предмет математика у 1-2 класах і предмет математика у 3-4 класах мають математичний і логічний складники і забезпечують організацію навчальної діяльності учнів за логікоматематичним стилем. 

    Освітню галузь «Фізкультурна» реалізують предметом фізична культура. З метою оптимізації навчального навантаження учнів у Програмі передбачено варіативність його викладання з урахуванням бажання батьків і наявності відповідних умов у закладі освіти. Для варіативного вибору пропоновані концентри «Плавання» і «Хореографія – мистецтво рухів». Комбінації подано в пояснювальній записці до цього предмета. За наявності в закладі загальної середньої освіти відповідних умов, предмет фізична культура у розкладі занять має бути останнім.     Освітні галузі «Мистецька», «Технологічна» та «Інформатична» реалізують інтегрованим предметом арт-технології та інформатика (ІКТ), який забезпечує організацію навчальної діяльності учнів переважно за музично-ритмічним, вербально-лінгвістичним та моторно-рухливим стилями. Програму цього предмета структуровано за концентрами «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», «Handmade-мистецтво», а з другого класу концентр «Інформатика (ІКТ)». У програмі передбачено варіативність викладання предмета з урахуванням бажання батьків і наявності відповідних умов у закладі освіти. Для варіативного вибору пропоновані концентри «Мистецтво слова», «Театральне мистецтво», «Хореографія – мистецтво танцю». Комбінації подано в пояснювальній записці до цього предмета. Будь-які концентри можуть викладати як учителі-класоводи, так і вчителі, які є фахівцями з предметів мистецького циклу та інформатики. Зважаючи на мету, принципи й підходи побудови у Програмі визначено вимоги до результатів навчання в 1-4 класах першого і другого циклів початкової освіти за кожним предметом вивчення. Зокрема, показники розвитку дитини, виражені в навчальних діях, і відповідний зміст розвитку здобувачів освіти засобами предмета вивчення. Визначені показники є складниками як предметних, так і ключових компетентностей, передбачених Законом України «Про освіту» та рекомендацією 2018/0008 (NLE) Європейського Парламенту ради (ЄС) від 17 січня 2018 р. (Оновлена редакція ключових компетентностей для навчання впродовж життя).

Перелік освітніх галузей для 1, 2-А,Б класів, 3- А,Б,  4-А,Б,В

які працюватимуть за НУШ

Мовно-літературна освітня галузь

«Українська мова і літературне читання»

Пояснювальна записка

Метою початкового курсу мовно-літературної освіти є розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

діалозі, інсценізаціях, створювати короткі усні й письмові монологічні висловлення;

Відповідно до зазначених мети і завдань у початковому курсі мовно-літературної освіти виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».

Змістова лінія «Взаємодіємо усно» спрямована на формування в молодших школярів умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати усну інформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях, спілкуватися усно з іншими людьми в діалогічній і монологічній формах заради досягнення певних життєвих цілей.

Змістова лінія «Читаємо» передбачає формування в учнів повноцінної навички читання, умінь самостійно вибирати й опрацьовувати літературні тексти різних видів, дитячі книжки, висловлювати своє ставлення до прочитаного, сприймати художній текст як засіб збагачення особистого емоційно-чуттєвого, соціального досвіду, користуватися раціональними прийомами пошуку потрібної інформації в різних джерелах, працювати з інформацією в різних форматах, застосовувати її в навчально-пізнавальних, комунікативних ситуаціях, практичному досвіді.

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» спрямована на формування в молодших школярів повноцінної навички письма, умінь висловлювати свої  думки, почуття, ставлення та взаємодіяти з іншими людьми в письмовій формі, виявляти себе в різних видах мовленнєво-творчої діяльності.

Змістова лінія «Досліджуємо медіа» передбачає формування в учнів умінь аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати інформацію в медіатекстах та використовувати її для збагачення власного досвіду, створювати прості медіапродукти.

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища» спрямована на дослідження учнями мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань, норм літературної вимови та правил українського правопису, 

формування молодших школярів умінь послуговуватися українською мовою в усіх сферах життя.

Змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси і навчальні предмети:

1 клас - інтегрований курс «Навчання грамоти»;

2 клас - навчальні предмети «Українська мова», «Читання» або інтегрований курс цих навчальних предметів.

Іншомовна освітня галузь

Іноземна мова

Пояснювальна записка

      Головна мета навчання іноземної мови у початковій школі полягає у формуванні в учнів комунікативної компетенції, що забезпечується лінгвістичним, мовленнєвим і соціокультурним досвідом, узгодженим з віковими можливостями молодших школярів.

     Початковий етап навчання іноземної мови у сучасному загальноосвітньому навчальному закладі надзвичайно важливий, оскільки в цей період закладаються психолінгвістичні основи іншомовної комунікативної компетенції, необхідні та достатні для подальшого її розвитку й удосконалення. Тут відбувається становлення засад для формування іншомовних фонетичних, лексичних, граматичних та орфографічних навичок, а також умінь сприймати на слух, говорити, читати й писати у межах визначених програмою результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів.

   Зміст навчання іноземної мови у початковій школі добирається відповідно до психо-фізіологічних особливостей учнів молодшого шкільного віку.

У початковій школі важливо зацікавити учнів вивченням іноземної мови, викликати в них позитивне ставлення до предмета, вмотивувати необхідність володіння іноземною мовою як засобом міжкультурного спілкування.

Завдання іноземних мов у реалізації мети початкової загальної середньої освіти

Зміст навчання забезпечується єдністю предметного, процесуального та емоційно-ціннісного компонентів і створюється на засадах оволодіння іноземною мовою у контексті міжкультурної парадигми, що передбачає навчання мови народу, який нею спілкується, та ознайомлення з його культурою. Такий підхід зумовлює формування готовності до міжкультурної комунікації у межах типових сфер, тем і ситуацій спілкування, визначених навчальною програмою. На кінець 2-го класу учні досягають рівня Рге А1. Ці рівні характеризують результати навчальних досягнень у кожному виді мовленнєвої діяльності та узгоджуються із Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання.

Завдання полягає у формуванні вмінь:

Освітня функція спрямована на:

Виховна функція сприяє:

Розвивальна функція сприяє розвитку в учнів:

                                          Математична освітня галузь

Математика

Пояснювальна записка

Метою навчання математики є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі дослідження».

Змістова лінія «Числа, дії з числами. Величини» охоплює вивчення у 1 - 4 класах питань нумерації цілих невід’ємних чисел у межах мільйона; формування навичок виконання арифметичних дій додавання і віднімання, множення і ділення; ознайомлення на практичній основі зі звичайними дробами; вимірювання величин; оперування величинами.

лінія «Вирази, рівності, нерівності» спрямована на формування в учнів уявлень про математичні вирази - числові та зі змінною; рівності і

рівняння; числові нерівності та нерівності зі змінною; про залежність результату арифметичної дії від зміни одного з її компонентів. Ця змістова лінія є пропедевтичною до вивчення алгебраїчного матеріалу.

Змістова лінія «Геометричні фігури» націлена на розвиток в учнів просторових уявлень; формування здатності розрізняти геометричні фігури за їх істотними ознаками; формування практичних умінь будувати, креслити, моделювати й конструювати геометричні фігури від руки та за допомогою простих креслярських інструментів. Ця змістова лінія має пропедевтичний характер.

Змістова лінія «Робота з даними» передбачає ознайомлення учнів на практичному рівні з найпростішими способами виділення і впорядкування даних за певною ознакою.

Змістова лінія «Математичні задачі і дослідження» спрямована на формування в учнів здатності розпізнавати практичні проблеми, що розв’язуються із застосуванням математичних методів, на матеріалі сюжетних, геометричних і практичних задач, а також у процесі виконання найпростіших навчальних досліджень.

До програми кожного класу подано орієнтовний перелік додаткових тем для розширеного вивчення курсу. Додаткові теми не є обов’язковими для вивчення. Учитель може обрати окремі теми із пропонованих або дібрати теми самостійно з огляду на методичну доцільність та пізнавальні потреби учнів. Результати вивчення додаткових тем не підлягають оцінюванню.

Досвід математичної діяльності застосовується у вивченні інших предметів (освітніх галузей) шляхом використання учнями математичних методів чи інших засобів для пізнання дійсності. Рекомендовано раз на два тижні проводити уроки для організації та виконання міжпредметних навчальних проектів, міні-досліджень тощо.

                     Природнича, громадянська та історична, соціальна та

здоров’язбережувальна освітні галузі

«Я досліджую світ»

Пояснювальна записка

Зазначені освітні галузі можуть реалізовуватись окремими предметами або в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності) за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв'язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.

Метою навчальної програми «Я досліджую світ» є особистісний розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі  засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв'язувати практичні задачі.

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

- формування дослідницьких умінь, опанування доступних способів пізнання себе, предметів і явищ природи і суспільного життя (спостереження, обстеження, дослід, практична робота, вимірювання, систематизація, класифікація, встановлення логічної та часової послідовності подій, критична оцінка побаченого (почутого), встановлення зв’язків і залежностей в природі і суспільстві, між станом довкілля і діяльністю людини, впливу поведінки на здоров'я та безпеку, залежності результату від докладених зусиль, аналіз наслідків ризикованої поведінки);

- виховання активної позиції щодо громадянської і соціально-культурної належності себе і своєї родини до України, інтересу до пізнання історії та природи свого краю і країни; пошани до символів держави, ініціативної поведінки у громадських акціях, у відзначенні пам'ятних дат і подій;

- розвиток толерантності у соціальній комунікації, ціннісного ставлення до природи та її пізнання, до приватного життя інших людей, усвідомлення правової відповідальності у ситуаціях застосування норм і правил життя в суспільстві, інші соціальні навички щодо взаємодії і співпраці в різних видах діяльності;

- створення умов для самовираження учнів у різних видах діяльності, становлення екологічно грамотної та соціально адаптованої особистості.

Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих вище галузей в їх інтегрованій суті, а саме:

- «Людина» (пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна поведінка);

- «Людина серед людей» (стандарти поведінки в сім'ї, в суспільстві; моральні норми; навички співжиття і співпраці);

- «Людина в суспільстві» (громадянські права та обов'язки як члена суспільства. Пізнання свого краю, історії, символів держави. Внесок українців у світові досягнення);

- «Людина і світ» (толерантне ставлення до різноманітності світу людей, культур, звичаїв);

- «Людина і природа» (пізнання природи; взаємозв'язок об'єктів і явищ природи; рукотворний світ людини; відповідальна діяльність людини у природі; роль природничих знань і технологій у житті людини; залежність між діяльністю людини і станом довкілля).

Типова навчальна програма дає змогу вчителеві самостійно обирати й формувати інтегрований та автономний спосіб подання змісту із освітніх галузей Стандарту, добирати дидактичний інструментарій, орієнтуючись на індивідуальні пізнавальні запити і можливості учнів (рівень навченості, актуальні стани потреб, мотивів, цілей, сенсорного та емоційно-вольового розвитку). Особливого значення у дидактико-методичній організації навчання надається його зв'язку з життям, з практикою застосування здобутих уявлень,

знань, навичок поведінки в життєвих ситуаціях. Обмеженість відповідного досвіду учнів потребує постійного залучення й аналізу їхніх вражень, чуттєвої опори на результати дослідження об'єктів і явищ навколишнього світу.

Педагогічна стратегія, яка опиралась на наслідувальні механізми у розвитку пізнавальних процесів молодших школярів, і передбачала пріоритетне використання зразків, алгоритмів, поетапного контролю й корекції, збагачується полісенсорним підходом, що зумовлює дослідницьку поведінку учнів, сприйняття ними властивостей і якостей предметів і явищ природного і соціального оточення, спрямовуються у сферу пошукової діяльності.

На основі Типової програми вчитель може створювати різні варіанти інтегрованої програми за таким алгоритмом:

- визначення цілей навчання;

- створення картки понять з інших предметів (асоціативної павутинки, курсів, галузей, які допоможуть досягти цілей);

- структурування програми за темами;

- вибір діяльності учнів, яка забезпечить інтегроване навчання;

- розроблення показників досягнення очікуваних результатів. Можливі засоби інтеграції в процесі реалізації програми «Я досліджуюсвіт» передбачають включення учнів в практику виконання різноманітних завдань дослідницького характеру, як от:

- дослідження-розпізнавання (Що це? Яке воно? Обстеження за допомогою органів чуття, опис, порівняння з іншими предметами, явищами; спільне - відмінне, до якого цілого воно належить);

- дослідження-спостереження (Як воно діє? Що з ним відбувається? Для чого призначене?);

- дослідження-пошук (запитування, передбачення, встановлення часової і логічної послідовності явищ, подій; встановлення причинно - наслідкових зв’язків (Чому? Яким чином? Від чого залежить? З чим пов’язано?), догадка, висновок-узагальнення).

Інформатична освітня галузь

Інформатика

Пояснювальна записка

Метою навчання інформатиці є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій, формування інформатичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- формування в учнів уявлення про роль інформаційно-комунікаційних технологій у житті людини;

- формування вмінь описувати об’єкти реальної та віртуальної дійсності різноманітними засобами подання інформації;

- формування початкових навичок інформаційної діяльності, зокрема вмінь опрацьовувати текстову та графічну інформацію;

- формування у дітей початкового досвіду використання комп’ютерної техніки для розв’язування навчальних, творчих і практичних задач;

- розвиток логічного, алгоритмічного, творчого та об’єктно-орієнтованого мислення учнів.

За результатами формування предметної компетентність випускники початкової школи повинні використовувати початкові знання вміння та навички для:

- доступу до інформації (знання де шукати і як отримувати інформацію); 

- опрацювання інформації; перетворення інформації із однієї форми в іншу; 

- створення інформаційних моделей; оцінки інформації за її властивостями.

Змістова лінія «Середовище соціалізації» спрямована на формування здатності оцінювати та презентувати результати проєктно-технологічної діяльності, обговорювати їх з іншими; ефективно використовувати створені вироби; долучатися до благочинної діяльності; виконувати трудові дії в побуті для самообслуговування та якісного облаштування життєвого простору.

Навчальний матеріал вибудовується навколо актуальних освітніх тем, розв’язання життєвих проблем, встановлення взаємозв’язків з іншими освітніми галузями. Розподіл навчальних годин за темами, добір об’єктів праці вчитель визначає самостійно, враховуючи умови навчання та педагогічну доцільність.

Обов’язковою умовою проведення занять є виготовлення корисного й естетичного виробу - індивідуально, в парі або в групі, оцінювання і презентація результатів навчання. Увага акцентується на організації робочого місця, правилах внутрішнього розпорядку, безпеці праці та санітарних норм.

Мистецька освітня галузь

Мистецтво

Пояснювальна записка

Метою навчання мистецтва у школі є всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- розвиток почуттєвої сфери учнів, набуття ними досвіду емоційно-естетичних переживань;

- пробудження інтересу до пізнання творів різних видів мистецтва; виховання гордості за здобутки рідного мистецтва й поваги до творчості інших етносів та народів;

- формування умінь художнього сприймання, аналізу художньої мови та

оцінювання творів мистецтва відповідно до вікових можливостей з використанням мистецької термінології;

- оволодіння способами художньо-творчої діяльності в різних видах мистецтва, комунікації з іншими в художній творчості;

- формування елементарних умінь застосування цифрових технологій у мистецькій творчості і презентації здобутків;

- розвиток мистецьких здібностей, здатності самовираження й керування власними емоційними станами через мистецтво та різні види художньої творчості;

- формування здатності встановлювати асоціації між видами мистецтва; між мистецтвом і явищами довкілля;

- досягнення усвідомлення значення мистецтва в житті людини; 

- виховання культури глядача-слухача; 

- формування здатності об’єктивно оцінювати творчі здобутки свої та інших.

  Реалізація поставленої мети і завдань здійснюється за змістовими лініями: «художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної мистецької освіти.

Змістова лінія «Художньо-творча діяльність» націлює на розвиток креативності та мистецьких здібностей учнів через практичне освоєння основ художньої мови різних видів мистецтва та способів художньо-творчого самовираження. 

Ця змістова лінія реалізується через формування в учнів умінь застосовувати різні виразні засоби творення художніх образів, імпровізування та естетичного перетворення довкілля.; 

- формування умінь художнього сприймання, аналізу художньої мови та

оцінювання творів мистецтва відповідно до вікових можливостей з використанням мистецької термінології;

- оволодіння способами художньо-творчої діяльності в різних видах мистецтва, комунікації з іншими в художній творчості;

- формування елементарних умінь застосування цифрових технологій у мистецькій творчості і презентації здобутків;

- розвиток мистецьких здібностей, здатності самовираження й керування власними емоційними станами через мистецтво та різні види художньої творчості;

- формування здатності встановлювати асоціації між видами мистецтва; між мистецтвом і явищами довкілля;

- досягнення усвідомлення значення мистецтва в житті людини; 

- виховання культури глядача-слухача; 

- формування здатності об’єктивно оцінювати творчі здобутки свої та інших.

Реалізація поставленої мети і завдань здійснюється за змістовими лініями: «художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної мистецької освіти.

Змістова лінія «Художньо-творча діяльність» націлює на розвиток креативності та мистецьких здібностей учнів через практичне освоєння основ художньої мови різних видів мистецтва та способів художньо-творчого самовираження. Ця змістова лінія реалізується через формування в учнів умінь застосовувати різні виразні засоби творення художніх образів, імпровізування та естетичного перетворення довкілля.

Змістова лінія «Сприймання та інтерпретація мистецтва» спрямована на пізнання цінностей, що відображають твори мистецтва. Її реалізація передбачає розвиток емоційної сфери учнів, збагачення естетичного досвіду, формування в них умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати, оцінювати мистецтво, виявляючи до нього емоційно-ціннісне ставлення.

Реалізація змістової лінії «Комунікація через мистецтво» націлена на соціалізацію учнів через мистецтво, усвідомлення ними свого «Я» (своїх мистецьких досягнень і можливостей). Змістова лінія передбачає формування в учнів умінь презентувати себе і свої досягнення, критично їх оцінювати, взаємодіяти з іншими через мистецтво у середовищі, зокрема у різних культурно-мистецьких заходах, обговореннях тощо, а також формування уявлень про можливість і способи регулювати свій емоційний стан завдяки мистецтву.

Опанування учнями мистецтва у початковій школі ґрунтується на засадах компетентнісного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного, ігрового та інтегративного підходів.

Мистецтво сприяє формуванню ключових компетентностей, зокрема, у процесі:

- усного висловлювання своїх вражень від мистецтва; за допомогою коментування дорослого й оцінювання власної художньо-творчої діяльності

(вільне володіння державною мовою/ здатність спілкуватися рідною).

- здійснення елементарних розрахунків (наприклад, для встановлення пропорцій, визначення метру, запису ритму тощо) (математична компетентність).

- спостереження, дослідження і відтворення довкілля та явищ природи засобами мистецтва (компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, екологічна компетентність);

- самостійного (чи за допомогою дорослого) використання інформаційних технологій для отримання мистецької інформації, художнього творення (інформаційно-комунікаційна компетентність);

- формування уміння визначати власні художні інтереси, досягнення і потреби; прагнення доцільно використовувати свій час для пізнання, сприймання, творення мистецтва (навчання впродовж життя);

- співпраці з іншими, зокрема участі у мистецьких заходах, прикрашенні середовища для друзів, сусідів; прояву відповідальності за особистий і колективний результат; 

- використання мистецтва для отримання задоволення (впливу на власний емоційний стан) (громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей);

- опанування народних традицій, мистецтва рідного краю; толерантного ставлення до мистецтва різних народів (культурна компетентність)

- проявів творчої ініціативи та намагання її реалізовувати, зокрема через втілення у практичній художньо-творчій діяльності (індивідуальній і колективній); презентації результатів власних мистецьких досягнень(підприємливість та фінансова грамотність);

- виявлення бажання впроваджувати нові ідеї (інноваційність).

Мистецька освітня галузь може реалізуватися через інтегровані курси або предмети вивчення за окремими видами мистецтва: наприклад, музичне мистецтво, образотворче мистецтво тощо за умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі.

Фізкультурна освітня галузь

Фізична культура

Пояснювальна записка

Метою навчання фізичної культури є всебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять та виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян України.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- виховання в молодших школярів розуміння значущості занять фізичними вправами, спортивними іграми як важливого засобу зміцнення здоров’я, отримання задоволення, гартування тіла та характеру, самовираження, соціальної взаємодії у процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;

- формування в учнів здатності володіння різними способами рухової діяльності, виконання фізичних вправ; уміння грати в рухливі та спортивні ігри за спрощеними правилами;

- розвиток в молодших школярів здатності встановлювати причинно-наслідкові зв’язки позитивних та негативних чинників щодо стану свого здоров’я та фізичного розвитку;

- використовувати різні способи пошуку корисної інформації у довідникових джерелах, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікативних технологій і критичного мислення;

- формування в учнів здатності творчо застосовувати набутий досвід з фізичної культури, використовувати сили природи для зміцнення здоров’я та фізичного вдосконалення;

- розвиток в молодших школярів здатності використовувати навички самоконтролю і самооцінювання свого фізичного стану, дотримуватися санітарно-гігієнічних правил та безпечної поведінки в процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;

- розвиток в учнів здатності спілкуватися і взаємодіяти з дорослими й однолітками, співпрацювати та досягати спільних командних цілей у процесі спортивно-ігрової діяльності, використовувати термінологічний апарат з фізичної культури рідною мовою під час фізкультурно-оздоровчої діяльності;

- виховання в молодших школярів емоційно-ціннісного ставлення до занять фізичною культурою та спортом, здатності добирати фізичні вправи для розвитку фізичних якостей з урахуванням індивідуальних можливостей, бажання керуватися правилами безпечної і чесної гри, уміння боротися, вигравати і програвати; формування зацікавленості досягненнями українських спортсменів на Олімпійських іграх та інших спортивних змаганнях.

Зазначена мета і завдання реалізуються за такими змістовими лініями: «Рухова діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність».

Змістова лінія «Рухова діяльність» передбачає формування в молодших школярів уявлення про фізичну культуру як сукупність різноманітних фізичних вправ, способів рухової та ігрової діяльності, спрямованих на фізичний розвиток, зміцнення здоров’я та формування в молодших школярів умінь і навичок володіння різними способами рухової діяльності; здатності виконання вправ основної гімнастики, організуючих вправ, елементів акробатики, вправ

корегувальної спрямованості та тих, що пов’язані з незвичним положенням тіла

просторі, ходьбою, бігом, танцювальними кроками, лазінням і перелізанням, стрибками; навичок володіння м’ячем; розвиток фізичних якостей; формування правильної постави й профілактику плоскостопості.

Змістова лінія «Ігрова та змагальна діяльність» передбачає виховання в молодших школярів ініціативності, активності та відповідальності у процесі рухливих і спортивних ігор за спрощеними правилами; забезпечення 

усвідомлення важливості співпраці під час ігрових ситуацій; формування уміння боротися, здобувати чесну перемогу та з гідністю сприймати поразку, контролювати свої емоції, організовувати свій час і мобілізувати ресурси, оцінювати власні можливості в процесі ігрової та змагальної діяльності, виконувати різні ролі в ігрових ситуаціях, відповідати за власні рішення користуватися власними перевагами і визнавати недоліки в тактичних діях у різних видах спорту, планувати та реалізувати спортивні проекти (турніри, змагання тощо); формування в молодших школярів умінь і навичок виконання естафет.

ІІ ТА ІІІ СТУПІНЬ

3.2 БАЗОВА ТА ПОВНА ЗАГАЛЬНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА

   У 5-11 класах  освітній процес у 2021-2022 навчальному році здійснюватиметься відповідно до таких типових освітніх програм:

«Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», затверджена наказом МОН від 20.04.2018 № 405;

«Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» затверджена наказом МОН від 20.04.2018  № 408 ( у редакції наказу МОН від 28.11.2019 № 1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 № 464). 

Перелік освітніх галузей,

відповідно Державного стандарту

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

- Мови і літератури 

- Суспільствознавство

- Мистецтво

- Математика

- Природознавство

- Технології

- Здоров’я і фізична культура

Повноцінність базової  та повної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету. Освітня програма не включає освітні послуги, які надає школа за батьківські кошти.

З метою виконання вимог Державного стандарту навчальні плани містять усі предмети інваріантної складової та варіативної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів .

Навчальними планами старшої школи реалізуються через  освітні галузі Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети,  курси за вибором та спецкурси.  Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову. 

Години варіативної складової розподіляються на:

- упровадження курсів за вибором,  спецкурсів та додаткових годин на вивчення окремих предметів;

- факультативи, індивідуальні та групові заняття.

Опис та інструменти системи

внутрішнього забезпечення якості освіти

  Система внутрішнього забезпечення якості освіти складається з наступних компонентів:

- кадрове забезпечення освітньої діяльності відповідає обраним профілям;

- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності відповідає державним програмам, затвердженим МОН України;

- матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності предметів згідно з Положенням про кабінети;

- моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) відбувається  відповідно до графіка внутрішкільного контролю та результатів семестрового і річного оцінювання. 

       Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

- оновлення методичної бази освітньої діяльності планується через систему роботи проблемних груп та творчих лабораторій, педагогічної ради та психолого-педагогічних семінарів, самоосвітню діяльність;

- контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення відбувається через систему засідань при директорові, накази по школі, в яких визначаємо як позитивні, так і негативні сторони і плануємо заходи корекції;

- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти запланований у планах роботи психолога та соціального педагога;

- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників через систему післядипломної освіти педагогів, форми методичної роботи та самоосвітню діяльність.

  3.3   НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН З ОБҐРУНТУВАННЯМ У ДОДАТКАХ

   Навчальні плани для здобувачів загальної середньої освіти ІІ (базова середня освіта) та ІІІ  ступенів ( загальна середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про загальну середню  освіту»  № 463-IX від 16.01.2020} та постанови Кабінету Міністрів України від Постанова КМУ № 898 від 30.09.2020 року «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти».  

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 8145 годин/навчальний рік: 

для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік, 

для 6-а кл. – 1120 годин/навчальний рік,

для 6-б кл. – 1155 годин/навчальний рік,

для 7-а кл. – 1207,5 годин/навчальний рік,

для 7-б кл. – 1172,5 годин/навчальний рік

для 8-х кл. – 1190 годин/навчальний рік, 

для 9-х кл. – 1250 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах 

На підставі вивчення потреб учнів, бажання батьків, наявного навчально-методичного, кадрового забезпечення за рахунок варіативної складової виділено час на вивчення української та англійської мов, фізики, хімії.

       З метою створення системи допрофільної підготовки учнів  та  умов для диференціації та індивідуалізації навчання, врахування та забезпечення  подальшого розвитку інтересів, нахилів та здібностей, талантів учнів, передбачено години на факультативи:

- "Практикум з культури українського мовлення" (9-АБ кл.);

- "Вирішення конфліктів мирним шляхом. Базові навички медіації" (5-6 кл.);

- "Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція" (7-11 кл.)

   Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-11-х класів складає 2380 годин/навчальний рік: для 10-х класів – 1190 годин/навчальний рік, для 11-х класів – 1190 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані ІІІ ступеня (додатки)

    Згідно з Концепцією  профільного навчання в старшій школі, яка передбачає врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів і створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, в  залежності від потреб і нахилів  учнів, з урахуванням запитів їх батьків у 10-11 класах  сформовано  за профілем з освітнім напрямком: історія. Інклюзивне навчання дітей з особливими потребами у Міжлиманському ЗЗСО І-ІІІ ступенів не здійснюється. У 3-А клас організовано 

педагогічний патронаж над учнем. Також у 5-Б класі один учень навчається за сімейною (домашньою) формою навчання.

  Додаток 1

    Навчальний план на 2021/2022 н.р.

для 1-АБ, 2-АБ класів з  українською мовою навчання

 (за програмою О.Я. Савченко, 

затвердженою колегією МОН України 

22.02.2018 р. Цикл І (1-2 кл.) зі змінами від 08.10.2019 р.

 Додаток 2

      Навчальний план на 2021/2022 н.р.

для 3-А класу з  українською мовою навчання

 (за програмою О.Я. Савченко, 

затвердженою колегією МОН України

22.02.2018 р. Цикл ІІ (3-4 кл.) зі змінами від 08.10.2019 р.

                                                                                                                                                       Додаток 3

       Навчальний план на 2021/2022 н.р.

для 3-Б класу з російською мовою навчання

 (за програмою О.Я.Савченко, затвердженою колегією МОН України

22.02.2018 р. Цикл ІІ (3-4 кл.) 

                                                                                                                                                       Додаток 4

Навчальний план на 2021/2022 н.р.

для 5-а, 6-а, 7-а, 8-а, 9-а  класів з українською мовою навчання і вивченням мови національної меншини (російської мови) 

згідно з наказом МОН України від 20.04.2018 р. за № 405, таблиця 12

                                                                                                                                                      Додаток 5

Навчальний план на 2021/2022 н.р.

для 5-б, 6-б, 7-б, 8-б, 9 класів з навчанням мовою національної меншини (російською мовою), згідно з наказом МОН України від 20.04.2018 р. за № 405, таблиця 2

                                                                                                                                       Додаток 6

Навчальний план на 2021/2022 н.р.

для 10, 11 класів з українською мовою навчання

(профіль - історія України) 

Наказ МОНУ № 408 від 20.04.2018, таблиця 2

                                                                                                                                            Додаток    7                                                                                                           

                                        ІНДИВІДУАЛЬНИЙ РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН 

                                                               ДЛЯ УЧНЯ 3-А КЛАСУ 

                                 ГРОМОВОГО ІВАНА АНДРІЙОВИЧА

                                                   НА 2021/2022 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

Підстава: ДОВІДКА № 32/146 від 25.08.2021 р. КУ "Дитяча міська поліклініка № 3" Приморського району м. Одеси, рішення педагогічної ради закладу № 8 від 31.08.2021 р.

ІV  ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів, окреслених Типовими освітніми програмами.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації. 

     Загальні очікувані результати навчання здобувачів освіти базової 

   Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

                      Очікувані результати навчання здобувачів  профільної освіти

Виокремлюються в навчальних програмах такі наскрізні лінії ключових компетентностей:

- «Екологічна безпека й сталий розвиток», 

- «Громадянська відповідальність», 

- «Здоров’я і безпека», 

- «Підприємливість і фінансова грамотність». 

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, якідопомагають формуванню в учнів у явлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

- організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

- окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і 

змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

- предмети за вибором; 

- спецкурси;

- роботу в проєктах; 

- позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

V  ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ  

І ступінь 

Для  1- 4 класів, які працюють за

«Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти

цикл І, ІІ  (розробленою під керівництвом Савченко О.Я.)»

 Накази МОН України від 08.10.2018 № 1273; від 08.10 2019 № 1272

Перелік освітніх галузей і навчальних програм Закладу

ІІ ступінь

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

    Освітня галузь мови і літератури у навчальних планах реалізується через окремі предмети «Українська мова», «Українська література», «Іноземна мова (англійська)», «Зарубіжна література». 

В межах галузі «Суспільствознавство» у 5-му класі вивчається курс «Історія України (Вступ до історії)», у 6-му класі – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України», у 7-9 класах окремі предмети «Історія 

України» та «Всесвітня історія», у 9-х класах вивчається окремий предмет «Основи правознавства». Освітня галузь «Мистецтво»  реалізується через інтегрований курс «Мистецтво».

Освітня галузь «Математика»  у 5-6 класах реалізується через однойменний окремий предмет «Математика», у 7-9 класах, через окремі навчальні предмети «Алгебра» і «Геометрія».

Освітня галузь «Природознавство»  у 5-х класах реалізується через окремі предмети «Природознавство», у 6-х класах, через навчальні предмети «Біологія» та «Географія», у 7-9 класах «Біологія»,  «Географія», «Фізика» та «Хімія».

Освітня галузь «Технології»  реалізується через окремі предмети «Трудове навчання» та «Інформатика».

Освітня галузь «Здоров'я і фізична культура» реалізується окремими предметами «Основи здоров'я» та «Фізична культура».

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Перелік навчальних програм Міжлиманського ЗЗСО І-ІІІ ступенів

ІІ ступінь, 5-9 класи

(затверджені наказами Міністерства освіти і науки України

від 07.06.2017 № 804)

Перелік освітніх галузей і навчальних програм Першотравневого ліцею

ІІІ ступінь

     Навчальний план для 10-11 класів   розроблено відповідно до Державного стандарту, з метою його впровадження у частині повної загальної середньої освіти з 1 вересня 2018 року. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття тощо.

      До базових предметів належать: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова», «Історія України», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта», «Математика»,  «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія», «Фізична культура», «Захист України». Зазначено мінімальну кількість тижневих годин на вивчення базових предметів, що має забезпечити досягнення рівня очікуваних результатів навчання учнів згідно з державними вимогами Державного стандарту.

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології», «Мистецтво»), що вивчаються на рівні стандарту. Із запропонованого переліку учень має обрати два предмети – один в 10 класі, інший в 11 класі, або одночасно два предмети в 10 і 11 класах (у такому разі години, передбачені на вибірково-обов’язкові предмети діляться між двома обраними предметами).

Частину навчальних годин  навчального плану призначено для забезпечення профільного спрямування навчання в старшій школі. Профіль навчання формується закладом освіти з урахуванням можливостей забезпечити якісну його реалізацію.

Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:

- базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;

- профільні предмети (їх перелік з орієнтовною кількістю тижневих годин подано  додатку 2), що вивчаються на профільному рівні;

- курси за вибором, до яких належать спеціальні і факультативні курси.

   Рішення про розподіл годин для формування відповідного профілю навчання приймає заклад освіти, враховуючи освітні потреби учнів, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу тощо.

Перелік навчальних програм Закладу ІІІ ступеня для 10-11 класів

(затверджені наказом МОН України від  23.10.2017 №1407)

VI    ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Великого значення на сьогоднішній день набуває аспект педагогіки партнерства між всіма учасниками освітнього процесу. 

Педагогіка партнерства (співробітництва) ґрунтується на принципах гуманізму й творчого підходу до розвитку особистості. Її метою бачимо створення нового гуманного співтовариства. Головним завданням педагогіки партнерства вбачаємо в подоланні інертності мислення, переходу на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу. 

Це завдання реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень з метою особистісного розвитку школярів. 

Принципи партнерства застосовуємо: 

• повага до особистості; 

• доброзичливість і позитивне ставлення; 

• довіра у відносинах;

 • діалог – взаємодія – взаємоповага; 

• розподілене лідерство (практичність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);

 • принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

Утілюючи ідеї педагогіки партнерства, вчителю необхідно використовувати в своїй роботі не тільки стандартні методи організації навчально-виховного процесу, але й здебільшого виявляти ініціативу і будувати навчання і виховання таким чином, щоб дитина була постійно залучена до спільної діяльності. Як інструменти педагогіки партнерства можна використовувати цікаві й захоплюючі розповіді, відверту бесіду, справедливу і незалежну оцінку, заохочення творчих успіхів, особистий приклад, зустрічі з цікавими людьми, спільний пошук рішень, спільні суспільно корисні справи, благодійні акції тощо.

Упродовж останніх років наполегливо працюємо  на упровадження особистісно-орієнтованої моделі освіти, заснованої на ідеології дитиноцентризму. 

Дитиноцентризм розуміється як максимальне наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів.

Актуальними для нової української школи є такі ідеї дитиноцентризму:

 • відсутність адміністративного контролю, який обмежує свободу педагогічної творчості;

 • активність учнів у навчальному процесі, орієнтація на інтереси та досвід учнів, створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини; 

• практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв’язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом;

 • відмова від орієнтації навчально-виховного процесу на середнього школяра і обов’язкове врахування інтересів кожної дитини;

 • виховання вільної незалежної особистості; 

• забезпечення свободи і права дитини в усіх проявах її діяльності, урахування її вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення морально-психологічного комфорту дитини;

 • впровадження шкільного самоврядування, яке під свободою і самостійністю дитини передбачає виховання гуманістичних та демократичних ідей і світогляду, необхідних сучасному суспільству.

   Відповідно до законодавства в Міжлиманському ЗЗСО І-ІІІ ступенів      можлива організація  здобуття освіти за індивідуальною формою (екстернатною (екстернатом), сімейною (домашньою), педагогічним патронажем)  навчання. 

Організація здобуття освіти за індивідуальною формою може здійснюватися на будь-якому рівні повної загальної середньої освіти за винятком випадків, передбачених  чинним законодавством. 

 Зарахування  на індивідуальну форму здобуття освіти, переведення та відрахування їх із таких закладів освіти здійснюється відповідно до чинного законодавства. 

Зарахування осіб з особливими освітніми потребами до спеціальних закладів загальної середньої освіти (крім приватних і корпоративних) на індивідуальну форму здобуття освіти, переведення та відрахування їх із таких закладів освіти здійснюється відповідно до чинного законодавства. 

Для забезпечення індивідуальної форми здобуття освіти можуть використовуватися технології дистанційного навчання відповідно до Положення про дистанційне навчання, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 25 квітня 2013 року № 466, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 квітня 2013 року за № 703/23235.

Основними формами організації навчальної роботи за заочною (екстернат) формою навчання є:

- групові  консультації, які проводяться відповідно до складеного розкладу;

- проміжні контролюючі заходи (контрольні роботи , тестові завдання тощо), які проводяться протягом семестру;

-підсумкові контролюючі заходи (контрольні роботи, заліки, реферати тощо), які проводяться наприкінці кожного семестру.

       Здобуття освіти у Закладі за екстернатною формою навчання та педагогічним патронажем організовується відповідно до Положення про індивідуальну форму здобуття освіти. 

 6.1   ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

     Забезпечення процесу формування компетентностей в закладі буде здійснюватися через діяльнісну спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, практичну спрямованість навчання, встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності, 

встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

    Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час. 

   Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

   Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу.

Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.

Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Зі здобувачами освіти, які готуються складати ДПА або ЗНО, можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

Консультація будується за принципом питань і відповідей.

6.2   ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ 

В РЕЖИМІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

    Для організації освітнього процесу в режимі дистанційного навчання, а також з метою розвитку в учнів інформаційно-цифрових компетентностей, адаптуємо навчальні програми з предметів до технічних можливостей учнів і вчителів. Інструменти до дистанційного навчання обирають учителі, враховуючи специфіку предмету.

Заклад організовує дистанційне навчання за допомогою поєднання on-line занять через: Zoom, Viber, Google; заздалегідь записаних відеоуроків від вчителя чи із зовнішніх освітніх ресурсів; завдань для самостійної роботи із подальшою перевіркою; безкоштовних веб-сервісів та платформ; перегляду відеоуроків «Всеукраїнська школа он-лайн».

     З метою забезпечення протиепідемічних заходів безпеки під час пандемії короновірусу і запобігання скупчення учасників освітнього процесу заклад буде працювати за змішаною формою навчання, поєднуючи очну і дистанційну форми. 

    Форми проведення контролюючих заходів можуть бути усними, письмовими, комбінованими, а також з використанням ІТ-технологій, зокрема електронної пошти навчального закладу, on-line занять через: Zoom, Viber, Google.  

   Для забезпечення індивідуальної форми здобуття освіти можуть використовуватися технології дистанційного навчання відповідно до Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08 вересня 2020 року № 1115, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 вересня 2020 року за № 941/35224

VII   ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

    Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей, крім уроку, може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. 

Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей.

Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем.

Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

       Форми проведення контролюючих заходів можуть бути усними, письмовими, комбінованими, а також з використанням ІТ-технологій. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

     Контроль і оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи передбачає систематичне відстеження індивідуального розвитку учнів у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для учнів формувального характеру.  Контроль направлений на пошук ефективних шляхів росту кожного учня у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів освіти не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі учні опановують способи самоконтролю, саморефлексії, самооцінювання, що сприяє розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин і корекції у знаннях. уміннях, навичках.

   Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.   

   Формувальне оцінювання має на меті:

-підтримати навчальний розвиток дітей; 

- вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; 

- діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; 

- аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; 

- мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

     Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Оцінювання здійснювати відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказами МОН України.   

Здобувачі початкової освіти у 4-му класі проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладу та якості освіти.

Фактичне виконання навчальної програми фіксується у Класному журналі відповідно до Інструкції щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України.

Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти 5-11  класів здійснюється відповідно до критеріїв, що визначаються Міністерством освіти і науки України.

Облік навчальних досягнень протягом навчального року фіксується у класних журналах, відповідно до Інструкції щодо заповнення Класного журналу 5-11(12)-х класів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України .

Результати навчальної діяльності за рік заносяться до особових справ здобувачів освіти. В кінці кожного           семестру учні отримують табелі успішності.                                                              

Навчання у випускних 9-х ,11-х класах закладу завершується державною підсумковою атестацією. Зміст, форма і порядок державної підсумкової атестації визначаються Міністерством освіти і науки України.                             

      В окремих випадках учні за станом здоров’я або з інших поважних причин можуть бути звільнені від державної підсумкової атестації у порядку, 

що встановлюється Міністерством освіти і науки України та Міністерством охорони здоров’я України.

      За результатами навчання здобувачам освіти (випускникам) видається відповідний документ (свідоцтво про базову загальну середню освіту, свідоцтво про повну загальну середню освіту). Зразки документів про базову та повну загальну середню освіту затверджуються Кабінетом Міністрів України.

          За відмінні успіхи в навчанні здобувачі освіти 3-4-х,  5-10-х класів закладу нагороджуються похвальним листом «За високі досягнення у навчанні», а випускники закладу - похвальною грамотою «За особливі досягнення у вивченні окремих предметів», медалями - золотою «За високі досягнення у навчанні» або срібною «За досягнення у навчанні». За відмінні успіхи у навчанні випускникам 9-х класів видається свідоцтво про базову загальну середню освіту з відзнакою. Порядок нагородження учнів за відмінні успіхи в навчанні встановлюється Міністерством освіти і науки України. 

VIII   ОПИС ТА ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ

ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Система внутрішнього забезпечення якості освіти Закладу реалізується відповідно до Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Міжлиманському ЗЗСО І-ІІІ ступенів Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області,  розробленого відповідно до вимог Закону України «Про освіту», затвердженого наказом директора Закладу від 31.08.2018 №195.

Внутрішня система забезпечення якості в закладі включає:

- стратегію та процедури забезпечення якості освіти;

- систему та механізми забезпечення академічної доброчесності (положення Закладу про академічну доброчесність, затверджене наказом директора від 09.04.2021 № 44-ОД №195;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників Закладу;

- забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління Закладом;

- створення в Закладі інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;

- інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами Закладу.

Головні завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

постійне оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої  програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища Закладу;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Принципи забезпечення якості загальної середньої освіти:

системності;

об’єктивності;

безперервності;

перспективності;

гуманістичної спрямованості;

відкритості

Процедури забезпечення якості  загальної середньої освіти:

- забезпечення прозорої та зрозумілої політики щодо здобувачів освіти на усіх стадіях навчання - від зарахування до випуску, включаючи щорічне - оцінювання здобувачів освіти;

- щорічне оцінювання роботи педагогічних працівників, забезпечення умов для підвищення ними своєї кваліфікації;

- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу.

Компоненти системи внутрішнього забезпечення якості загальної середньої освіти:

- виконання навчальних планів та освітньої програми( контроль за виконанням);

- кадрове забезпечення освітньої діяльності;

- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти;

- матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

- якість проведення навчальних занять;

- моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) якості знань, умінь у навичок здобувачів освітніх послуг, розробка рекомендацій  щодо їх покращення;

- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища Закладу;

академічна доброчесність

    У Закладі система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

Розділ 7. Показники (вимірники) освітньої програми

У Закладі передбачено використання набору кваліметричних показників, які є вимірниками якості освіти:

-         реальна крива навчання;

-         рівень навченості учнів з предмету;

-         показники якості навченості (ПЯН);

-         якість знань та ПЯН;

-         відстеження динаміки особистих показників здобувачів освіти.

                   ІХ   ПОКАЗНИКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

Одним з сучасних викликів цієї Освітньої програми є впровадження Державного стандарту   освіти. Адже ці документи  мають новий зміст, спрямований на формування компетентностей в учнів, дотриманням діяльнісного та компетентнісного підходів, реалізацією інтегрованого навчання .

Всі ці параметри потребують особливої уваги як з боку адміністрації школи, так і з боку батьків, які перебувають з нами в партнерських відносинах.

До вимірювання також належать рівень виконання планів та програм, календарно-тематичне планування вчителя, а також професійно-діяльністі якості педагогічних працівників. Особливу увагу приділити вчителям початкових класів.

В изначаємо критерії, що  містять основні індивідуально-особистісні та професійно-діяльнісні якості, необхідні для успішного виконання стратегічної мети та завдань реформування початкової освіти: 

• професійно-педагогічна компетентність – обізнаність із новітніми науково обґрунтованими відомостями з педагогіки, психології, методик, інноватики для створення освітньо-розвивального середовища, що сприяє цілісному індивідуально-особистісному становленню дітей молодшого шкільного віку, 3 здатність до продуктивної професійної діяльності на основі розвиненої педагогічної рефлексії відповідно до провідних ціннісно-світоглядних орієнтацій, вимог педагогічної етики та викликів початкової школи; 

• соціально-громадянська компетентність – розуміння сутності громадянського суспільства, володіння знаннями про права і свободи людини, усвідомлення глобальних (у тому числі екологічних) проблем людства і можливостей власної участі у їх розв’язанні, усвідомлення громадянського обов’язку та почуття власної гідності, вміння визначати проблемні питання у соціокультурній, професійній сферах життєдіяльності людини та віднаходити шляхи їх розв’язання, навички ефективної та конструктивної участі в цивілізаційному суспільному розвитку, здатність до ефективної командної роботи, вміння попереджувати та розв’язувати конфлікти, досягаючи компромісів; 

• загальнокультурна компетентність – здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та 

почуття за допомогою мистецтва, усвідомлення власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших; 

• мовно-комунікативна компетентність – володіння системними знаннями про норми і типи педагогічного спілкування в процесі організації колективної та індивідуальної діяльності, вміння вислуховувати, відстоювати власну позицію, використовуючи різні прийоми розміркувань та аргументації, розвиненість культури професійного спілкування, здатність досягати педагогічних результатів засобами продуктивної комунікативної взаємодії (відповідних знань, вербальних і невербальних умінь і навичок залежно від комунікативно-діяльнісних ситуацій); 

• психологічно-фасилітативна компетентність – усвідомлення ціннісної значущості фізичного, психічного і морального здоров’я дитини, здатність сприяти творчому становленню молодших школярів та їхній індивідуалізації;

 • підприємницька компетентність – вміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави;

 • інформаційно-цифрова компетентність – здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства.

1. загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів для кожної ступені окремо;

2. очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в додатку; 

3. рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

4. вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою. 

5. ОСОБЛИВОСТІ ТА УМОВИ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДУ 

   • обов’язкові результати навчання – визначаються Державним стандартом базової та повної середньої освіти;

   • профільний, зміст якого визначають програми, затверджені Міністерством освіти і науки України;

   • академічний, за програмами якого вивчаються дисципліни, що тісно пов’язані з профільними предметами (наприклад, фізика у хіміко-біологічному профілі).

   • обов’язкові результати навчання – визначаються Державним стандартом базової та повної середньої освіти;

   • профільний, зміст якого визначають програми, затверджені Міністерством освіти і науки України;

   • академічний, за програмами якого вивчаються дисципліни, що тісно пов’язані з профільними предметами (наприклад, фізика у хіміко-біологічному профілі).

   • Закону України « Про повну загальну середню освіту» {Із змінами, внесеними згідно із Законом № 764-IX від 13.07.2020}

   • Постанови Кабінету Міністрів України №87 від 21.02.2018 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти»;

   • Наказ МОН України №268 від 21.03.2018 зі змінами
     "Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-3-х класів закладів загальної середньої освіти";

   • Лист МОН України№1/9-344 від 25.05.2018 
     "Про завершення експертизи освітніх програм"

   • Лист Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН України№2.2-1250, 2.2-1255 від 21.05.2018 "Формувальне оцінювання учнів 1 класу".

   • лист Міністерства освіти і науки України від 07.04.2021 № 1/9-188.

   • Фізкультурна (ФІО)

   • виховання в учнів позитивного емоційно-ціннісного ставлення до української мови, читання, дитячої книжки, формування пізнавального інтересу до рідного слова, прагнення вдосконалювати своє мовлення;

   • розвиток мислення, мовлення, уяви, пізнавальних і літературно-творчих здібностей школярів;

   • формування повноцінних навичок читання і письма, уміння брати участь

   • формування вмінь працювати з різними видами та джерелами інформації;

   • ознайомлення учнів з дитячою літературою різної тематики й жанрів, формування прийомів самостійної роботи з дитячими книжками;

   • формування умінь опрацьовувати тексти різних видів (художні, науково-популярні, навчальні, медіатексти);

   • дослідження мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань і норм української мови;

   • залучення молодших школярів до практичного застосування умінь з різних видів мовленнєвої діяльності в навчальних і життєвих ситуаціях.

   • здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою;

   • розуміти на слух зміст автентичних текстів;

   • читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту;

   • здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань;

   • адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів;

   • використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів;

   • критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб;

   • висловлювати свої думки, почуття та ставлення;

   • ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

   • Функції іноземних мов у реалізації мети початкової загальної середньої освіти

   • процесі навчання іншомовного спілкування комплексно реалізуються освітня, виховна і розвивальна функції.

   • усвідомлення учнями значення іноземної мови для життя у мультилінгвальному та полікультурному світовому просторі;

   • оволодіння знаннями про культуру, історію, реалії та традиції країн виучуваної мови;

   • залучення учнів до діалогу культур (рідної та іншомовної);

   • розуміння власних індивідуальних особливостей як психофізіологічних засад для оволодіння іноземною мовою;

   • формування вміння використовувати в разі потреби різноманітні стратегії для задоволення власних іншомовних комунікативних намірів (працювати з підручником, словником, довідковою літературою, мультимедійними засобами тощо).

   • формуванню в учнів позитивного ставлення до іноземної мови як засобу спілкування, поваги до народу, носія цієї мови, толерантного ставлення до його культури, звичаїв і способу життя;

   • розвитку культури спілкування, прийнятої в сучасному цивілізованому суспільстві;

   • емоційно-ціннісному ставленню до всього, що нас оточує;

   • розумінню важливості оволодіння іноземною мовою і потреби користуватися нею як засобом спілкування.

   • мовних, інтелектуальних і пізнавальних здібностей;

   • готовності брати участь в іншомовному спілкуванні;

   • потребу подальшого самовдосконалення у сфері використання іноземної мови;

   • здатності переносити знання й уміння у нову ситуацію шляхом виконання проблемно-пошукової діяльності.

   • Компетентніснии потенціал галузі «Іноземні мови» у початковій школі Провідним засобом реалізації вказаної мети є компетентнісний підхід до

   • організації навчання у загальноосвітній школі на основі ключових компетентностей як результату навчання.

   • формування в учнів розуміння ролі математики в пізнанні явищ і закономірностей навколишнього світу;

   • формування у дітей досвіду використання математичних знань та способів дій для розв’язування навчальних і практичних задач;

   • розвиток математичного мовлення учнів, необхідного для опису математичних фактів, відношень і закономірностей;

   • формування в учнів здатності міркувати логічно, оцінювати коректність і достатність даних для розв’язування навчальних і практичних задач.

   • Мови і літератури

   • Суспільствознавство

   • Мистецтво

   • Математика

   • Природознавство

   • Технології

   • Здоров’я і фізична культура

   • кадрове забезпечення освітньої діяльності;

   • навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

   • матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

   • якість проведення навчальних занять;

   • моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

   • оновлення методичної бази освітньої діяльності;

   • контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

   • моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища ліцею;

   • створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

   •